Ukrainian English German Russian

Сорочины, Жаворонки — Приветствие Вестников из Мира Предков

Сорочини фото

Сорочины, Жаворонки

Обычно праздник Сорочины празднуют 9 марта. Число девять являются священным числом Ока–Рода, Алатыря. Восемь лепестков и девятая точка по середине отображают единство Всемирья, пути Колорода человеческой души, ведическому Календарю Славян. На девятый день после смерти тела душа покидает свет Яви, на девятый день проводится Имянаречение младенца, потому что в этот день душа разрывает связи с Навью. Собственно потому 9 марта, на девятый день весны, православные родноверы приветствуют вестников из Мира Предков, Ирия — жаворонков и птиц вообще. 

 

Детальніше: Сорочины, Жаворонки — Приветствие Вестников из Мира Предков

Рахманський Великдень, Права Середа – Шана Великим Мудрецям

Рахманский Великдень ФотоРахманський Великдень — святкується весною — на 21–й день після великого свята — Великдень Дажбожий (Весняне Рівнодення), та припадає на середину весни — 13–15 квітня. 

Рахман — великий мудрець, що зрікся усіх земних благ, найвища ступінь волхвівської посвяти. Ра Ман — світла, просвітлена та сонячна людина, що творить своє життя для людей, ділячись світлом своєї душі. Рахмани жили з Русинами в часи Ранку Сварожого. Після запровадження чужерідної віри, вони усамітнились за для збереження Покону Рода Всевишнього, до відродження часів світлих.

Передзвін — є характерною ознакою Рахманскього Великодня. Передзвін — проголашення шани — Волхвам–Радетелям, Рахманам — великим мудрецям.

 

 

 

Детальніше: Рахманський Великдень, Права Середа – Шана Великим Мудрецям

Красна Гірка, Лельник, Ладовиці — Свято Кохання та Краси

Лельник — одна з назв красної весни в образі великої богині Лади та її чарівної доньки Лелі. Щаслива Леля у своїй всеобіймаючій любові та ще й гарна яка! Гарнішої за неї немає в цілім світі, бо вона — Богиня кохання, цариця–володарка краси, а ще — першого весняного дощику. Голубоока Леля з'явилася на білий світ від кохання землі та неба, з лона рожевих пелюсток троянд її чарівної матері, Богині Всесвіту, премудрої Лади. Від того небаченого досі кохання з'явилися на цей світ і ми, люди, а тендітна квітка–троянда стала символом великої любові богині Лелі, оберегом її таємниць.

 

Детальніше: Красна Гірка, Лельник, Ладовиці — Свято Кохання та Краси

Живин День | Ярилиця | Зозулів Великдень

Богиня ЖиваНа сороковий день від заходу Божича–Коляди та Різдва Ярила вшановується Богиня Жива, яку ще подекуди звуть Ярилиця. Таке ймення Жива отримала за те, що пробуджує яру силу життя в усьому, що має душу й Дух Божий. Навіть якби в Русі–Україні взимку не наставали холоди, дерева та рослинні все одно завмирали б через те, що Жива мало перебуває в Яві. Дажбог–Сонце, як провідник Світла Рода Всевишнього (Живи) мало часу перебуває над небосхилом і Богиня життя не встигає народити живицю в рослинах (говорячи науково — фотосинтез не відбувається).

 

 

Детальніше: Живин День | Ярилиця | Зозулів Великдень

Весняні Діди, Троян — Шанування Усіх Померлих

Веняні Діди, ТроянВесняні Діди, Троян — день, що припадає на 15 травня. Душі предків сходять в Явний Світ, родичі померлих закликають душі предків, щоб вони втілилися в їх нащадках. Входження в сонцекресне духовне і тілесне очищення. Вважається, що в цей день Душі Предків сходять в Яву. Подружжя, які хочуть мати дітей, зазивають ці душі, щоб вони втілилися в нащадках. А закликати ці душі будуть на Купала — через 40 днів. Адже саме тоді відбудеться велике свято поєднання Сонця Дажбога і Води Дани, а одночасно і онуків Дажбожих. Душі, які не були призвані на нове народження, підносяться назад в Сваргу, тому це свято ще називають Вознесінням.

Чотири рази на рік Брама Ирію відчиняється значно ширше. Предки, в цей час, перебувають біля своїх родів, оглядають, чи добре господарюють онуки їх, чи вірно суть Богів розуміють і дітей своїх навчають. І повинні люди, як Свята Великого, очікувати приходу їх у двори свої, прибираючи при цьому і прикрашаючи оселі свої.
Слов'яни вірять, що Предки світлі, перебуваючи у Вирії, бережуть їх у Яві.

 

 

Детальніше: Весняні Діди, Троян — Шанування Усіх Померлих

Стрибог Літній – свято радості та руху життя

Стрибог ЛітнійЛітній Стрибог — святкується 14 липня — 21–й день після Купала. День Стрибога — неділя. У святому писанні — «Покон Рода Всевишнього» — Стрибог — прояв Всевишгього Рода, Дух Руху Життя. 

За допомогою Стрибога — Род Всевишній вдуває життя в усе живе і направляє рух небесних тіл, від того він ще зветься Позвізд.

Стрибог — основа об'єднання та переходу Білоби в Чорнобу, та навпаки.

Стрибог, в русі проявляючись, зі Сваргою поєднаний, і може він бути дуже швидким, а може повільним. Вітри це зміни, перетворення і через те Стрибог може стражданням проявлятися, оскільки без внутрішнього самообмеження і засторог важко досягти серйозних змін. Коли вітер не дме, це означає, що він набирає силу для стрибка, так само людина стримуватися може і ладу визначеного дотримуватися, щоб на вищий ступінь піднятися.

 

 

Детальніше: Стрибог Літній – свято радості та руху життя

День Перуна — Слава Перуну Вогнекудрому

Перун ФотоСвято Перуна — лику Рода Всевишнього, старшого Сварожича, відзначають 20 липня. Коло творіння Перуна, як Вишньої душі — Справедливість, Честь, Слава, Військова Сила, Доблесть. Перун, як Найвища Душа, яка Служить Роду Всевишньому, на Славу і заради Вседержителя, проявляє розумну оптимальність — швидкий і ефективний результат. Результат швидкий, наскільки можливо, потужний і суттєвий, як удар блискавки. В Яві, рух електричного струму, течія води — відбувається завжди по оптимальному шляху, це прояв Божественного Закону, за який відповідальний Перун, як прояв Рода Всевишнього.

Громовержець Перун один з найбільш шанованих серед слов'янських Богів. Стародавні русичі «клялися зброєю своєю, і Перуном Богом своїм» [2, 19]. Недарма в пантеоні богів князя Володимира, він займав почесне місце: «Поставив він кумири на пагорбі, поза двору теремного: Перуна дерев'яного, а голова його срібна, а вус - золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Симаргла і Мокошу ... »[2, 47].

 

 

Детальніше: День Перуна — Слава Перуну Вогнекудрому

Рожаниці – Суть Свята – Святкується 8–го вересня

РожаниціСвяткується на 8–ий день осені, православні рідновіри вдруге врочисто вшановують Богиню Рожаницю — Матір–Землю, як втілення родючости і плодючости Макоші Неньки.

Рожаниці — Богині, від яких пішов світ увесь, і складають вони його Явну (матеріальну основу). Найстаршою Рожаницею, Золотою Бабою, Берегинею одвічною є Велика Матір Богів Лада, яка щорічно народжує Сонце–Дажбога і Дану. Леля є проявом Дани, який втілений у Вселенській воді, і є та Вода Святою, бо се вона до життя пробуджує і відродитися сили дає.

Тече тая вода з–під Алатир–каменя, що в корінні Дерева Рода лежить, а ще з гілля стікає Живою Росою–Молоком безсмертя. Хто роси тієї нап’ється, той буде жити вічно. П'ють її Рідні Боги і сила їх від того прибуває.

 

 

Детальніше: Рожаниці – Суть Свята – Святкується 8–го вересня

Покрова — Свято Покрови Матері Слави

Покрова, Мати Слава, Сва-СлаваСвято Покрови Матері Слави символізує засинання Природи і вкривання Землі на зиму. Відтепер турбувати її не можна, всі польові роботи закінчилися. Спить Матінка–Земля, відпочиває, набирається сил. Од нині вона йде на спочинок і сором турбувати Землю по Покрові. Святкується в першу п'ятницю, через дев'ять днів після Овсеня, Сивояра (осіннє рівнодення). Земля–Матінка засинає аби пробудитись на Стрітення. В свою повну силу вступає Сивий Яр. П'ятниця — споконвіку святий день для слов'янських жінок. Свято проводиться саме в п’ятницю на честь і шану жіночому роду, праматерям та прабабам роду земного. В п’ятницю жінкам неможна ні шити, ні пряти, ні співати, ні коси чесати.

 

 

 

 

 

Детальніше: Покрова — Свято Покрови Матері Слави

Свято Осінні Діди — поминання рідних предків

Оsennie dedyСвято Осінні Діди приходить тихо, немов шелест останнього опадаючого листя. Не супроводжують його галасливі гуляння, пісні та танці. Осінні Діди — свято мовчазне і дуже важливе. Пам'ять слов'ян жива в рідній мові, найкраще це знають діти. Під час галасливих дитячих забав чується «чур мене!», «зачурався!», «чур моє!". Звертаються діти до свого далекого предка, що став Чуром, хранителем роду. Пращури, що пішли в інший світ оберігають своїх нащадків. Осінні Діди, Навна Неділя, звуть його інакше. Осінні Діди пов'язані зі спогадами про рідню, «що пішла до дідів». Не радісними піснями і хороводами супроводжується свято, а світлим сумом і мовчанням. Всьому свій час: дні не для радості, а для тихого поминання Предків — Дідів. Осінні Діди називають інакше Навним Тижнем, позначаючи тривалість свята поминання предків.

Детальніше: Свято Осінні Діди — поминання рідних предків