Ukrainian English German Russian

Живин День | Ярилиця | Зозулів Великдень

Богиня ЖиваНа сороковий день від заходу Божича–Коляди та Різдва Ярила вшановується Богиня Жива, яку ще подекуди звуть Ярилиця. Таке ймення Жива отримала за те, що пробуджує яру силу життя в усьому, що має душу й Дух Божий. Навіть якби в Русі–Україні взимку не наставали холоди, дерева та рослинні все одно завмирали б через те, що Жива мало перебуває в Яві. Дажбог–Сонце, як провідник Світла Рода Всевишнього (Живи) мало часу перебуває над небосхилом і Богиня життя не встигає народити живицю в рослинах (говорячи науково — фотосинтез не відбувається).

 

 

За велику всепроникаючу любов, яку несе в собі Матінка Жива, окремі Слав’янські роди прирівнюють її до самої Богородиці Лади, матері усіх Богів. Німецький літописець ХІІ ст. Гельмольд в своїй «Слав’янській хроніці» вважає Живу однією з головних Богинь наших предків, найбільш пошанованої у північнослав’янського роду Полабів. В Польщі на її честь (за свідченням Яна Длугоша) висаджувались священні гаї та був збудований храм Живець. Її ім’я залишилось в більшості Слав’яно–Орійських мов, це такі слова як «жито», «життя» у Слав’ян та «vita», «viva» у Романців. Віта (Vita), на латині — Життя, Віва (Viva!) — будь здоровим! (по–сербськи — Живєо!, по–русинськи — Хай живе! — Vivat!.

Відичне Православ’я навчає, що Жива є одним з першопроявів Лади Матінки, однією з трьох найстарших Богинь–Доньок, якими є також Дана (вода) та Макоша (земля). Жива сходить до людей як життєнароджуюче Світло Рода Всевишнього. Вона присутня в усьому що живе, але не тільки в тому, що дихає. Коли Матінка Жива покидає якусь душу її місце займає Богиня Мара і в тіло приходить смерть.

З 2–го травня в степовій та лісостеповій зоні Русі з’являються перші плоди, на полях рясніють сходи. Тому це свято в нашому хліборобському народі відзначалось із вшануванням польових сходів, бо від них залежало життя, виживання Русинів. Його проводять біля засіяного поля чи власної присадибної ділянки, яка уже також має сходи.

Обряд освячення сходів та уславлення Матінки Живи слід розпочати божою ходою (обходом ниви) зі східної сторони посолонь. З чотирьох кінців поля (городу) Волхв почергово розпалює святкові вогнища, що мають посилити потік Живи (Світла Рода Всевишнього) на господарство, господаря та його рід. Волхву допомагає дівчина–жриця ряджена Живою (одяг багато прикрашений рослинністю і особливо фруктами). В руках у жриці вирізьблена з дерева зозуля, — пташиний символ Живи–Живиці. Зозуля кує людині роки життя, себто вимірює її час життя у Яві і час зустрічі з Марою. Тому в Живин день просять зозулю накувати многі літа.

Цей день є одним з найсприятливіших для посвяти в духовний чин та ім’янаречень, бо природній потік Живи посилюється через народження перших плодів та числення славби які здійснюють православні рідновіри.

Світла Матінка Жива! Славимо Тебе за силу твою животворну, ти є джерело води чистої, промінь Світла Рода Всевишнього, який життя дає і здоров’є множить. Зійди, Матінка, зі Сварги Синьої і війди в жито–пшеницю нашу, щоб напилась вона сили Божої. Хай в коріннях, стеблах та колоссях, прибуває Світло Рода Всевишнього! Матінко Живо, бачимо ми, як промені твої зцілюють хвороби усі, бо є Ти Всеблагая і Вселюбляча, Велична і Всезцілююча Матінка наша! Слава Живі! 

Требник Рідної Православної Віри

Колодарні Свята