Ukrainian English German Russian

Покрова — Свято Покрови Матері Слави

Покрова, Мати Слава, Сва-СлаваСвято Покрови Матері Слави символізує засинання Природи і вкривання Землі на зиму. Відтепер турбувати її не можна, всі польові роботи закінчилися. Спить Матінка–Земля, відпочиває, набирається сил. Од нині вона йде на спочинок і сором турбувати Землю по Покрові. Святкується в першу п'ятницю, через дев'ять днів після Овсеня, Сивояра (осіннє рівнодення). Земля–Матінка засинає аби пробудитись на Стрітення. В свою повну силу вступає Сивий Яр. П'ятниця — споконвіку святий день для слов'янських жінок. Свято проводиться саме в п’ятницю на честь і шану жіночому роду, праматерям та прабабам роду земного. В п’ятницю жінкам неможна ні шити, ні пряти, ні співати, ні коси чесати.

 

 

 

 

 

В цей день жінки виносять хліб на своє поле і жертвують його Макоші, потім окроплюють святою водою краї нив та городів. У дівчат починається сезон вечорниць. Дівчата, які хочуть вийти заміж, у священних гаях кладуть під найстаріший дуб пожертву, просячи у Перуна–Громовержця послати їм кращого воїна в чоловіки. Після Покрови починався сезон весіль. Якщо випав сніг — на щастя молодої пари. По погоді на Покрову ворожили, яка буде зима.

Покрова Матері Слави є святом нашої Честі і Слави, Гідності, яку здобули Роду нашому многомудрі та хоробрі Предки. Нині ми згадуємо подвиги їхні та стоголосимо величальну пісню Сва Славі, яка несе в собі силу і мудрість усіх Рідних Богів. Від того і зоветься Сва, що означає «всесуща», «всеохоплююча». По іншому, кличемо Матір Славу Красною Зорею, вона бо нагадує звідки прийшло життя в світи, — від зірок, від самого Отця Сварога. Шануємо Матір як Діву, бо непізнані та незбагненні для Роду сили Її. Матір Сва — Велика Мати Слава, покровителька земель наших, прародителька всіх родів слов'янських.

Матір Сва Слава є втіленням Великої Матінки–Лади. Матір Сва-Слава приходить до нас в образі прекрасної птиці. Наші славні Предки завжди пам'ятали і шанували свою Матір Сва: «Ми маємо ім'я Слави, і цю славу ми довели своїм ворогам, йдучи на їх залізо і мечі. Ми — нащадки Славуні, маємо свою гордість і можемо не берегти себе. Ми шануємо Даждьбога і Славуню, як своїх батьків, що ведуть нас по стезі Прави. Ми йшли тільки своєю стезею і ніколи не були нахлібниками, а тільки Русинами, співаючими своїм Богам Славу, і тому ми суть — Слов'яни!». Такі слова написані в «Велесовій книзі».

Матір Сва–Слава є Матір'ю для всіх. Про що ми можемо судити за визначальним займенником «сва», що означає «вся», «загальна», «всеосяжна». Саме так ми говоримо і про Всебога, Творця всього видимого і невидимого, Творця всього сущого і несущого.

Окрім Богині Слави є Богиня Неслава. Неслава — недобра слава, вона кривдників до тьми спрямовує.

«Тільки Птиця Матір–Слава передрікала нам славу і закликала вчитися на славі батьків» (дощ. 21, Велесова книга).

«Подивіться навколо — і побачите птицю ту попереду вас, і Вона поведе вас до перемог над ворогами, бо куди веде нас Сва, там здобувають перемоги» (дощ. 18А, Велесова Книга).

Колодарні Свята