Ой, Лелю, молодая, о Лелю! 

 

Ти в`юная, о Лелю! 

 

Леля…. Чарівна, усміхнена, гарна і квітуча. Образ богині Лелі кожен уявляє по-своєму, але посмішка на вустах з`являється у кожного, хто промовляє її ім`я. Богиня Леля знайомить нас з тим проявом любові, що зветься ніжністю. Бо ця богиня і є богинею ніжної розквітаючої любові, тендітної та лагідної. 

 

Кожного року наша громада «Покон Рода» святкує свято божественної Лелі, свято дівочої краси – Лельник. Ми готуємо до свята пісень, загадуємо чудову сонячну погоду і з нетерпінням чекаємо – хто буде цього року Лелею? Кому цього року посміхнеться богиня, одарує на цілий рік своїм благословенням та принесе Ладо, любенького парубочка, а з ним любов, вірність та надію. Тож співали, кликали дівчата: 

 

«Вербовая дощечка, дощечка, 

 

Ходить по ній Насточка, Насточка 

 

На все поле леліє, леліє, 

 

Звідки милий приїде, приїде». 

 

Скрізь ми бачимо прояви того, що Леля прийшла на землю-матінку – квітучі сади, квітники, поля та луки. А наші дівчата прийшли раніше на священне капище, щоб і себе заквітчати. Гарненькі віночки готувалися прикрашати голівки наших Лель, величний трон чекав, наряджений в зелень. Громада затаїла подих. Священне дійство почалося з промови матінки Зоряни про суть свята та настроїло присутніх на святковий лад. Чарівно та мужньо пролунала молитва від чоловіків до богині Лади, щоб допомагала вона творити лад в родинах, наповнювала любов`ю жінок, дружин, сестер, матерів, щоб злагода в душах їх панувала і з очей чарівних вічне кохання світило. 

 

Наша Леля-Ясна гарненько закликала прийти діву красну, весну ясну, з Ярилом, сонечком, теплом мінливим, щоб земля воскресала, життя проростало. Повела за собою Ясна гарних юнок до величного трону, і під пісню-ладовицю кожній вдягали вінок і благословляли батько Володимир та матінка Яромира на щасливе життя, на любов, кохання, щастя і радість, на пару достойну. 

 

Бо дівоча краса 

 

Медом купалася 

 

Медом купалася 

 

Цього року новообранною Лелею стала Велеславія. Їй заспівали дівчата пісню «Ой, Лелю, молодая, о Лелю!», приносили молоко та хліб, та довірили повести танок по колу. 

 

Панувала молодість в колі нашому, наше шатром розкинулися над усіма присутніми пахощі любові, розквітали усмішки на устах, коли дівчата завели танки-веснянки та пройшлися поміж усіма в колі. В кожному серці запалав 

 

вогник любові, відродилося бажання жити, творити, кохати та обійняти весь світ, щоб поділитися радістю своєю. 

 

А ми Кривого Танцю йдем, танцю йдем, 

 

А ми йому кінця не знайдем, не знайдем. 

 

Бо нема кінця-краю життю, народження та смерть змінюють одне одного, як день змінює ніч. Наше життя – то вічність, то безкінечність. І цей танок кожного разу нагадує про це! 

 

Сонячно, яскраво, музично, танцювально та грайливо ми відсвяткували Лельник! І в кінці свята в символічній грі «А ми просо сіяли» молодих дівчат забрали до свого гурту чоловіки. Бути нашим дівчатам з парою цього року! 

 

Запальні танці стали гарним завершенням свята!