Свято Долі 2017
В долі немає випадковостей;
Людина створює свою долю, перед тим як її зустрічає.
«Доля дається людині від народження», кажуть люди. «ЇЇ не можн а змінити». «Що на Небі написано, так і буде», «Від долі не втечеш». З самого маличку ми чули такі вислови не одноразово від різних людей: знайомих і не знайомих, родичів і близьких. Згадуючи по памяті людей, що притримувалися цієї думки, я не зміг пригадати ні одного щасливого з них.
Зустрічалися і такі люди, які говорили, що кожен є творцем свого щастя, своєї долі. Такі люди виглядали енергійними, усмішливими, щасливими.
Кожен вибирає свою точку зору. І ця точка зору докорінно змінює життя людини. Змінює її життєвий шлях. 
Один – впавши підіймається, інший – не хоче вставати.
Хто робить так, що люди приймають такі рішення? Їхня доля? Десь записано на небесах, що не потрібно вставати після падіння? Там же написано, що потрібно пиячити, палити, вживати наркотики, вести розпутне життя, жалітися на долю, на життя, на погану роботу , на погану дружину, чоловіка, неслухняних дітей, недостатність грошей?
Невже в це може повірити людина із здоровим глуздом? Невже Бог на небі міг написати такий сценарій життя для людини?
Славянський світогляд каже, що Бог до людини приходить у ликові двох сестер: Долі і Недолі. 
Це означає те, що в кожної людини є вибір, до якого прояву Бога звернутись. Наші мудрі Предки-праотці гарно змогли через образи Долі і Недолі показати, як душу свою слухати. Адже Доля – це коли ми вміємо чути голос своєї Душі, а Недоля – навпаки, не хочемо і не слухаємо.
Доля і Душа – це одне і теж. Голос серця – це і є голос Долі. Де говорить серце, там говорить Душа.
Голос серця не є розумом, він не є логічним. Через нього з людиною Бог спілкується. Бог є Творець і людину він створив по образу своєму, вдихнувши в неї свій Дух, який і проявляється в людині голосом серця, голосом душі.
Доля любить сміливих і наполегливих, сильних і натхненних. Вона їх пестує та вручає в їхні руки фортуну та везіння. «Таких людей Бог любить», говорять у народі. Доля, дивлячись на людину, дає їй можливість іспити пройти. І не дає Вона таких іспитів, що людина пройти не зможе. Кожному по силі його. Тут вибір і потрібно проявити: чи я готовий їх пройти, чи ні.
Київська громада «Покон Рода» зробила свій вибір і пішла на зустріч Долі. Громада відсвяткувала свято на найвищому рівні зі співами та танцями, гаданнями, змаганнями. В цьому році свято Долі було дуже веселим та теплим, сімейним та затишним. В святі приймала участь вся громада, як єдина велика дружня міцна сімя. Нам Доля посміхається, бо ми проходимо іспити: зявляються подружні пари, народжуються діточки. Кожного свята до нас приєднується громада «Зорелад» з Василькова, бо ми є одне ціле великого Вогнища Родового.
Висловлюю велику подяку за проведення свята душі громади Дані Репенко, Святославу Шляхецькому, Павлу Мираура, Світоладі Коляді, Світані Красюк, Наталії Кібардіній, Златояру Ситало, Мірі Кожухарь, Любові Гринник та всім хто був присутній на святі.