Розвиток через випробування | Духовний розвиток
Кожна людина, народившись шукає щастя, радості і задоволень, але навіть досягнувши цього, такий стан буває у нас не завжди. У реальному житті ми часто зустрічаємося з різними труднощами і випробуваннями, горем і бідами. Більш того, іноді нам здається, що все наше життя — суцільний біль і страждання.
Секрет в тому, що саме труднощі змушують нас змінюватися — фізично пристосовуватися до нових умов, а головне розвиватися внутрішньо. Кожне сильне випробування вибиває у нас з–під ніг опору, і ми завжди починаємо шукати більш міцну і надійну, щоб якось жити далі. Ця опора і є Духовний Розвиток.
Час від часу Род Всевишній, через свої прояви (Богів і людей), ставить в такий стан кожну людину. Ми проходимо через внутрішній розлад і випробування до тих пір — поки твердо не зважимося прийняти Його волю і знайти притулок у Нього Самого, у відичних рідновірів і в настановах праведних Волхвів (духовних вчителів).
Всебог посилає нам труднощі і випробування для того, щоб ми перестали триматися за тлінне і тимчасове (матеріальне), і знайшли опору в суті та вічному (духовному). Святий Покон нам ясно показує — життя це гра (Майя), ми прийшли сюди вчитися, а не просто сидіти без діла і просто насолоджуватися своїми тваринними інстинктами.
«Всевишній каже, Я дивлюся «ти» зручно влаштувався. Твоє життя проходить, і все начебто добре і чинно. Тобі здається, що прагнути більше ні до чого, начебто щось роблю для себе, сім'ї і Бога, а насправді твоя душа безпробудно спить. Гаразд, подивимося, як ти впораєшся з якоюсь новою «бідою». Наскільки глибока твоя Віра, чи така вже міцна твоя Віда і намір слідувати настановам Покону і свого Духовного Вчителя?».
Як приклад, один з учнів вирішив залишити Родове Вогнище тому, що Волхв не знайшов часу зустрітися з ним. Його віра була настільки слабка, а зарозумілість настільки величезна, що після того, як Волхв не зміг в потрібний саме йому день зустрінеться з ним, він вирішив залишити Рідну Віру і Родове Вогнище. Як взагалі так можна мислити?
Род Всебог завжди випробовує нас, наскільки тверда віра рідновіра в свого Волхва (зерно вірності). Тому що, до тих пір, поки ця віра, прийняття і відданість не стануть повними і беззаперечними — розвиток неможливий. Воно завжди буде підмінюватися гординею і самолюбством.
Саме це і є причина того, що буває важко отримати повне благословення і підтримку від Вседержителя і Рідних Богів. Це як в сім'ї — добровільно (з ліні і невігластва) відрікаючись (не приймаючи) від свого батька (духовного вчителя), як можна отримати благословення і підтримку дідів (Рідних Богів) і прадіда (Всебога)?
Духовний Шлях — це ланцюг послідовних кроків у правильному напрямку і абсолютна твердість наміру досягти самовдосконалення. Потрібно пам'ятати, внутрішній розвиток, завжди пов'язаний з труднощами, тому ми повинні твердо знати, як правильно себе вести, коли вони до нас приходять.
Якщо ми знаходимо в собі силу, дійсно слідувати і зміцнюватися настановам духовного вчителя, Поконом, спілкуванням з праведними рідновірами — то наша віра зміцнюється. Тоді рідновір може просуватися по шляху духовного зростання і долати труднощі, замість того, щоб стояти на одному місці (уникати змін).
У житті нас завжди чекають більш серйозні випробування, ніж ті, що ми очікуємо. Сама Гра (Майя) посилає нам випробування, які відповідають нашому духовному рівню. Слабким духом людям слабкі, сильним — сильні, і навіть захмарні. Саме так, завдяки надзусиллям — ми стаємо надлюдьми, великими Душами.
На початку духовного шляху випробування прості, тому що наша віра слабка. По мірі того, як віра стає міцнішою, випробування стають важчими, і це закономірно, інакше ми не могли б розвиватися. Це як у спорті. За кожною перемогою йдуть ще більші змагання і тільки так можна стати абсолютним чемпіоном.
Розвиток — це рух у правильному напрямку. Якби на нашому шляху не було посильних випробувань, ми б не змогли пізнати Всебога. А без цього, про який розвиток може йти мова? Таким є шлях духовного самовдосконалення, на якому рідновір поступово з'єднується з Родом Всевишнім, щоб у кінці цього шляху повністю присвятити себе Роду, віддавши Йому все життя, всього себе, повністю злившись з Ним. Саме так стають Богом у Богові.
Саме такий, поступовий духовний розвиток проходить кожен праведний рідновір в Родовому Вогнищі, але буде рідновір розвиватися чи ні, залежить від його власної віри. Неможливо досягти Просвітлення (Ясни) і стати Богом у Богові, досягнувши найвищого щастя і блаженства — якщо не пройти всі суворі випробування, які посилає нам Майя (Гра).