Рахманський Великдень, Права Середа – Шана Великим Мудрецям
Рахманський Великдень — святкується весною — на 21–й день після великого свята — Великдень Дажбожий (Весняне Рівнодення), та припадає на середину весни — 13–15 квітня.
Рахман — великий мудрець, що зрікся усіх земних благ, найвища ступінь волхвівської посвяти. Ра Ман — світла, просвітлена та сонячна людина, що творить своє життя для людей, ділячись світлом своєї душі. Рахмани жили з Русинами в часи Ранку Сварожого. Після запровадження чужерідної віри, вони усамітнились за для збереження Покону Рода Всевишнього, до відродження часів світлих.
Передзвін — є характерною ознакою Рахманскього Великодня. Передзвін — проголашення шани — Волхвам–Радетелям, Рахманам — великим мудрецям.
Детальніше: Рахманський Великдень, Права Середа – Шана Великим Мудрецям
Красна Гірка, Лельник, Ладовиці — Свято Кохання та Краси
Лельник — одна з назв красної весни в образі великої богині Лади та її чарівної доньки Лелі. Щаслива Леля у своїй всеобіймаючій любові та ще й гарна яка! Гарнішої за неї немає в цілім світі, бо вона — Богиня кохання, цариця–володарка краси, а ще — першого весняного дощику. Голубоока Леля з'явилася на білий світ від кохання землі та неба, з лона рожевих пелюсток троянд її чарівної матері, Богині Всесвіту, премудрої Лади. Від того небаченого досі кохання з'явилися на цей світ і ми, люди, а тендітна квітка–троянда стала символом великої любові богині Лелі, оберегом її таємниць.
Детальніше: Красна Гірка, Лельник, Ладовиці — Свято Кохання та Краси
Живин День | Ярилиця | Зозулів Великдень
На сороковий день від заходу Божича–Коляди та Різдва Ярила вшановується Богиня Жива, яку ще подекуди звуть Ярилиця. Таке ймення Жива отримала за те, що пробуджує яру силу життя в усьому, що має душу й Дух Божий. Навіть якби в Русі–Україні взимку не наставали холоди — дерева та рослини все одно завмирали б через те, що Жива мало перебуває в Яві. Дажбог–Сонце, як провідник Світла Рода Всевишнього (Живи) мало часу перебуває над небосхилом і Богиня життя не встигає народити живицю в рослинах (говорячи науково — фотосинтез не відбувається).
Весняні Діди, Троян — Шанування Усіх Померлих
Весняні Діди, Троян — день, що припадає на 15 травня. Душі предків сходять в Явний Світ, родичі померлих закликають душі предків, щоб вони втілилися в їх нащадках. Входження в сонцекресне духовне і тілесне очищення. Вважається, що в цей день Душі Предків сходять в Яву. Подружжя, які хочуть мати дітей, зазивають ці душі, щоб вони втілилися в нащадках. А закликати ці душі будуть на Купала — через 40 днів. Адже саме тоді відбудеться велике свято поєднання Сонця Дажбога і Води Дани, а одночасно і онуків Дажбожих. Душі, які не були призвані на нове народження, підносяться назад в Сваргу, тому це свято ще називають Вознесінням.
Чотири рази на рік Брама Ирію відчиняється значно ширше. Предки, в цей час, перебувають біля своїх родів, оглядають, чи добре господарюють онуки їх, чи вірно суть Богів розуміють і дітей своїх навчають. І повинні люди, як Свята Великого, очікувати приходу їх у двори свої, прибираючи при цьому і прикрашаючи оселі свої.
Слов'яни вірять, що Предки світлі, перебуваючи у Вирії, бережуть їх у Яві.
Стрибог Літній – свято радості та руху життя
Літній Стрибог — святкується 14 липня — 21–й день після Купала. День Стрибога — неділя. У святому писанні — «Покон Рода Всевишнього» — Стрибог — прояв Всевишгього Рода, Дух Руху Життя.
За допомогою Стрибога — Род Всевишній вдуває життя в усе живе і направляє рух небесних тіл, від того він ще зветься Позвізд.
Стрибог — основа об'єднання та переходу Білоби в Чорнобу, та навпаки.
Стрибог, в русі проявляючись, зі Сваргою поєднаний, і може він бути дуже швидким, а може повільним. Вітри це зміни, перетворення і через те Стрибог може стражданням проявлятися, оскільки без внутрішнього самообмеження і засторог важко досягти серйозних змін. Коли вітер не дме, це означає, що він набирає силу для стрибка, так само людина стримуватися може і ладу визначеного дотримуватися, щоб на вищий ступінь піднятися.
День Перуна — Слава Перуну Вогнекудрому
Свято Перуна — лику Рода Всевишнього, старшого Сварожича, відзначають 20 липня. Коло творіння Перуна, як Вишньої душі — Справедливість, Честь, Слава, Військова Сила, Доблесть. Перун, як Найвища Душа, яка Служить Роду Всевишньому, на Славу і заради Вседержителя, проявляє розумну оптимальність — швидкий і ефективний результат. Результат швидкий, наскільки можливо, потужний і суттєвий, як удар блискавки. В Яві, рух електричного струму, течія води — відбувається завжди по оптимальному шляху, це прояв Божественного Закону, за який відповідальний Перун, як прояв Рода Всевишнього.
Громовержець Перун один з найбільш шанованих серед слов'янських Богів. Стародавні русичі «клялися зброєю своєю, і Перуном Богом своїм» [2, 19]. Недарма в пантеоні богів князя Володимира, він займав почесне місце: «Поставив він кумири на пагорбі, поза двору теремного: Перуна дерев'яного, а голова його срібна, а вус - золотий, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Симаргла і Мокошу ... »[2, 47].
Рожаниці – Суть Свята – Святкується 8–го вересня
Святкується на 8–ий день осені, православні рідновіри вдруге урочисто вшановують Богиню Рожаницю — Матір–Землю, як втілення родючости і плодючости Макоші Неньки.
Рожаниці — Богині, від яких пішов світ увесь, і складають вони його Явну матеріальну основу. Найстаршою Рожаницею, Золотою Бабою, Берегинею одвічною є Велика Матір Богів Лада, яка щорічно народжує Сонце–Дажбога і Дану. Леля є проявом Дани, який втілений у Вселенській воді, і є та Вода Святою, бо се вона до життя пробуджує і відродитися сили дає.
Тече тая вода з–під Алатир–каменя, що в корінні Дерева Рода лежить, а ще з гілля стікає Живою Росою – Молоком безсмертя. Хто роси тієї нап’ється, той буде жити вічно. П'ють її Рідні Боги і сила їх від того прибуває.
Детальніше: Рожаниці – Суть Свята – Святкується 8–го вересня
Покрова — Свято Покрови Матері Слави
Свято Покрови Матері Слави символізує засинання Природи і вкривання Землі на зиму. Відтепер турбувати її не можна, всі польові роботи закінчилися. Спить Матінка–Земля, відпочиває, набирається сил. Од нині вона йде на спочинок і сором турбувати Землю по Покрові. Святкується в першу п'ятницю, через дев'ять днів після Овсеня, Сивояра (осіннє рівнодення). Земля–Матінка засинає аби пробудитись на Стрітення. В свою повну силу вступає Сивий Яр. П'ятниця — споконвіку святий день для слов'янських жінок. Свято проводиться саме в п’ятницю на честь і шану жіночому роду, праматерям та прабабам роду земного. В п’ятницю жінкам неможна ні шити, ні пряти, ні співати, ні коси чесати.
Свято Осінні Діди — поминання рідних предків
Свято Осінні Діди приходить тихо, немов шелест останнього опадаючого листя. Не супроводжують його галасливі гуляння, пісні та танці. Осінні Діди — свято мовчазне і дуже важливе. Пам'ять слов'ян жива в рідній мові, найкраще це знають діти. Під час галасливих дитячих забав чується «чур мене!», «зачурався!», «чур моє!". Звертаються діти до свого далекого предка, що став Чуром, хранителем роду. Пращури, що пішли в інший світ оберігають своїх нащадків. Осінні Діди, Навна Неділя, звуть його інакше. Осінні Діди пов'язані зі спогадами про рідню, «що пішла до дідів». Не радісними піснями і хороводами супроводжується свято, а світлим сумом і мовчанням. Всьому свій час: дні не для радості, а для тихого поминання Предків — Дідів. Осінні Діди називають інакше Навним Тижнем, позначаючи тривалість свята поминання предків.
День Сварога — Творця Всесвіту — Небесного Коваля
День Сварога — один з найважливіших осінніх слав'янських свят. Святкується на 40–й день після Осіннього рівнодення (Овсень, Радогощ) — перше листопада. У цей період, чоловік вчиться бути творцем своєї долі. На його честь розпалюються вогнища — таким чином зміцнюючи Світло Рода Всевишнього у своїй душі. Бог Небес — основа святості, мудрості, чоловічий прояв Рода Рожанича, вогонь та Світло Рода Всевишнього. Бог, що проявив людям триєдніть буття та встановив заповіді Прави.
Небесний Коваль за 12 ночей викував усі небесні світила (12 космічних ночей — 12 000 років). Сварог проявляється людству у вигляді небес. Через Сварожичей — синів своїх, Володар керує Вогнем небесним та життям.
Сварог завжди споглядає за Всесвітом через Око Всевидюче, що вночі проявляється Хорсом-Місяцем, а вдень Дажбогом–Сонцем.
В душі кожного русина, слав'янина — горить Відогонь Сварожий, що дає віду та стезею Прави веде.
Це Коваль Небесний навчив людей користуватися вогнем, обробляти залізо та мідь.
Сварог наділяє людину рівновагою, мудрістю та допомагає опанувати ремесло.
«Се мовив Сварог наш: «Як мої творіння створив Я вас від перст моїх. І нехай буде відомо, що Ви — сини прабатька і ведіть себе як сини прабатька. І будете як діти мої, і Даждьбог буде батько ваш» («Велесова книга»).